Григорців Олександр Ярославович
16 грудня 1975 — 21 травня 2025
Григорців Олександр Ярославович народився 16 грудня 1975 року в місті Коломия Івано-Франківської області.
У 1983 році розпочав навчання у Коломийській загальноосвітній школі I–III ступенів №5 імені Тараса Шевченка, яку закінчив у 1993 році.
Після завершення навчання був призваний до лав Збройних Сил України. У 1993–1995 роках проходив строкову військову службу в навчальному центрі смт Десна та у військовій частині міста Харків. Згодом закінчив Котовське військове училище прапорщиків.
Після служби створив сім’ю з Вікторією. У шлюбі народилися двоє дітей — син Арсен і донька Марсела. Родина стала головною опорою та сенсом життя.
Проживав у Коломиї та Тисмениці, змінюючи місця служби відповідно до військового обов’язку.
Брав участь в Антитерористичній операції (АТО) на сході України. За службу був нагороджений грамотами, відзнаками та медалями.
У 2018 році вийшов на пенсію та переїхав до США, але після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року повернувся в Україну вже 3 березня 2022 року.
Служив як головний сержант — командир відділення охорони 114-ї бригади тактичної авіації, а також як кулеметник у складі підрозділів Збройних Сил України.
Пройшов найгарячіші напрямки бойових дій, зокрема Харківщину.
21 травня 2025 року під час мінометного обстрілу поблизу населеного пункту Стариця Чугуївського району Харківської області, на позиції «ПСЕЛ», Олександр отримав поранення, несумісне з життям.
Він загинув, захищаючи Україну, її свободу та майбутнє.
Посмертні нагороди:
• Орден «За мужність» III ступеня (29.07.2025)
• Комбатантський хрест (14.07.2025)
• Відзнака міського голови Івано-Франківська «За честь і мужність»
• Звання «Почесний громадянин міста Коломия» (13.11.2025)
