Гаєвий Михайло Петрович

ГАЄВИЙ Михайло Петрович позивний «Чак» сержант, водій евакуаційного взводу 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади 28.02.1984-02.06.2022

Народився 28 лютого 1984 року у с.Нижній Вербіж. З 1991 по 1999 роки навчався у Коломийській загальноосвітній школі №5 ім. Т.Г.Шевченка. Після закінчення 9-го класу продовжував навчання у Коломийському індустріально-педагогічному технікумі. У 2002 році восени був призваний на військову службу, служив у Золочеві. У 2011 році одружився, з дружиною Світланою виховували двох дітей. Разом із сім’єю проживав у м. Коломиї на вул. Карпатській, 115. З 11.12.2014 по 08.11.2017 служив добровольцем в АТО, перебував у гарячих точках: Мар’їнка, Авдіївка. Звання – сержант, позивний «Чак». Нагороджений такими нагородами: 01.10.2015 – Нагрудним знаком «Гідність та честь», 04.12.2015 ‒ медаллю «За оборону рідної держави», 04.12.2016 – медаллю «За оборону рідної держави», 08.06.2017 – медаллю «За жертовність і любов до України», 23.08.2017 – медаллю «За оборону Авдіївки». 03.11.2017 - пам’ятним нагрудним знаком «72 Красноградська-Київська» З 25.02.2022 у складі 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади стояв на захисті кордонів нашої держави. 30.05.2022 року, під час руху автомобільною колоною, на трасі Лисичанськ-Бахмут, потрапили під ворожий артобстріл, внаслідок чого Михайло отримав важкі травми голови. Був доставлений у лікарню Бахмута, а згодом у м. Дніпро у лікарню ім. Мечникова, де було проведено кілька надскладних операцій з видалення осколків з голови та ампутація нижньої кінцівки. На жаль 02.06.2022 Гаєвий Михайло помер. Похований у Нижньому Вербіжі на сільському кладовищі. Посмертно нагороджений Орденом «За мужність» ІІІ ступеня ‒ за віддане служіння Україні і народу, вірність військовій присязі.