В 2014 році закінчив історичний факультет ЧНУ ім. Ю. Федьковича та відправився в зону АТО в складі добровольчого батальйону “Донбас”. 2015 року – вже заочно, завершив навчання на богословському відділенні філософського-теологічного факультету ЧНУ ім. Ю. Федьковича. Воював у гарячих точках, зокрема у Широкіному. Був поранений. В 2016 році демобілізувався та займався волонтерською і громадською діяльністю. Згодом приймає рішення повернутися на Гуцульщину та присвятити своє життя служінню Богові. Поселився в місті Коломия на вулиці Лисенка. Відтак, 21 листопада 2020 року в Кафедральному соборі Преображення Господнього міста Коломиї преосвященним єпископом Коломийським і Косівським Юліаном рукоположений в сан диякона. А вже 29 листопада 2020 року рукоположений у сан священника.
За короткий час ієрей Михайло стає справжнім духовним провідником Гуцульщини – організовує недільні школи для дітей та молоді, бере активну участь у соціальній реабілітації учасників АТО та ООС. З початком повномасштабного вторгнення росії отець Михайло вступає до лав тероборони Верховини, як офіцер з бойовим досвідом тренує новобранців. 24 квітня, на самий Великдень, після відправи Пасхального богослужіння разом із місцевою теробороною відправився на війну. Відважний, принциповий, людяний, жертовний та професійний – так описували побратими старшого лейтенанта, командира мінометної батареї і капелана Михайла Гергелюка. 18 червня 2022 року під час виконання бойового завдання під Волновахою отець Михайло загинув… Йому назавжди 29 років…
