Народився 22 серпня 1961 року у с. Лисівці Заліщицького району Тернопільської області. Навчався у Львівському політехнічному інституті, де здобув фах інженера-механіка. 1984-1986 роки – служба в армії. Демобілізований у званні лейтенанта. З 1986 року проживав у м. Коломия Івано-Франківської області. У трудовій діяльності пройшов шлях від інженера-технолога на виробництві до директора приватної фірми. Із 2014 року – активний учасник Революції Гідності. Був бійцем 25-ї сотні самооборони Майдану. Після анексії Криму записався добровольцем у 2-й батальйон оперативного призначення Національної гвардії України. Згодом – батальйон оперативного призначення ім. генерал-майора Сергія Кульчицького
.
Із травня 2014 року – командир взводу, що виконував службово-бойові завдання у зоні АТО на Сході України, а саме: у Слов’янську, Дебальцевому, Станиці Луганській. У 2016 році, як командир групи-розвідки, брав участь у бойових операціях під Авдіївкою, Троїцьким, Пісками, на шахті «Дутівка». У 2019 році звільнився у військовому званні майор. Після демобілізації вів активну громадську діяльність. Обіймав посаду консультанта центру допомоги учасникам АТО та членам їх сімей, що був створений при міській раді. Окрім того, любив природу, гори, особливо рідні Карпати. Захоплювався фотографією, активно займався спортом, любив подорожувати. З початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України, разом зі своїми побратимами, був зарахований в особовий склад ротної групи батальйону оперативного призначення (резервного батальйону) ім. Героя України генерал-майора Сергія Кульчицького.
На честь майора Мирона Забарила названо центр патріотичного виховання та допризовної підготовки молоді у с. Кубаївка Коломийської громади. 14 жовтня 2022 року відбулося урочисте відкриття пам’ятної дошки Мирону Забарилу, що встановлена на фасаді центру
