Валерій “Бахус”
21 Листопада, 2024Гаєвий Михайло Петрович
21 Листопада, 2024
Венгльовський Роман Володимирович
Народився 25 серпня 1975 року в селі Хутір-Будилів Снятинського району (зараз Снятинська ТГ Коломийського району).
Зростав активним та небайдужим до багатьох сфер життя, любив риболовлю. Роман був старанним учнем спершу Хутір-Будилівської школи, потім Снятинської школи-інтернату. До Романа тягнулися друзі, бо знали що він товариський та всесторонньо розвинутий, з яким цікаво поспілкуватися, як навчання так і просто про життя. Особливе місце в житті хлопця займала музика. Після закінчення загальноосвітнього закладу та музичної школи, вступив на навчання в Чернівецький професійний технікум Залізничного транспорту, який закінчив екстерном.
Після закінчення навчального закладу був призваний на строкову службу в Збройні Сили України, де проявив себе активним та відповідальним. Згодом вступив у школу мічманів та вирішив продовжувати службу за контрактом. Кілька років потому повернувся в рідне село та почав працювати за спеціальністю на Укрзалізниці, де познайомився зі своєю майбутньою дружиною Олесею.
Роман турботливий та люблячий батько двох доньок Насті та Оксанки. Він дуже любив проводити свій час зі своїми дітьми. Гордився їх здобутками.
Від початку АТО в 2014 року Роман Венгльовський добровільно став на захист держави. Він мужню виконував свій обов’язок. У 2021 році демобілізувався. 24 лютого 2022 року з початком повномасштабного вторгнення російських військ на територію України Роман був мобілізований до 10-ої окремої гірсько-штурмової бригади «Едельвейс» на посаді штаб-сержанта. З 17 лютого 2023 року при виконанні бойового завдання поблизу населеного пункту Білогорівка Бахмутського району Донецької області Романа Венгльовського визнали зниклим безвісті. Рідні з надією та вірою чекали його, не дивлячись ні на що. Аж у травні 2024 року було ідентифіковано останки загиблого та повідомлено рідних про загибель воїна при виконанні бойового завдання.
Похований Роман Венгльовський на Алеї Слави в місті Коломия