РАГУЗОВ ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ
народився 21 лютого 1999 року в місті Калуші.
Освіту здобув у Калуській ЗОШ №10. Після 9 класу вступив до Калуське ПТУ №7 на спеціальність «електрик». Закінчивши навчання, працював охоронцем у мережі магазинів «Фора», виявляючи відповідальність та дисциплінованість у роботі.
У 2019 році Дмитро прийняв рішення присвятити себе службі в лавах Національної гвардії України. Спочатку проходив строкову службу в військовій частині 3066 у складі 27 Печерської бригади, де входив до підрозділу конвоювання. У грудні того ж року підписав контракт, відчувши справжнє покликання захищати Батьківщину. У березні 2020 року перевівся до Батальйону оперативного призначення Національної Гвардії України ім.Сергія Кульчицького, де виконував бойові завдання в зоні проведення операції об’єднаних сил (ООС) поблизу Світлодарської дуги на Донеччині.
Перший день повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року Дмитро зустрів у Києві під час відпочинку після ротації. Разом із батьком, не вагаючись, став на захист столиці. Вони разом служили під Гостомелем, а пізніше Дмитро брав участь у завданнях із захисту аеропорту Бориспіль. Після визволення Київщини від окупантів його підрозділ виконував бойові завдання у Луганській області.
З лютого 2024 року Дмитра перевели до військової частини 3017 3-ї Бригади оперативного призначення Національної Гвардії України «Спартан». У бойових умовах Дмитро проявив себе як досвідчений і надійний медик. Було прийнято рішення командуванням відрядити Дмитра на навчання за кордон, де він пройшов спеціалізовані курси з бойової медицини.
Після закінчення курсів Дмитро повернувся в Україну і почав виконувати обов’язки бойового медика на Харківському напрямку. Пізніше підрозділ перекинули до Білгородської області в село Журавльовка, де продовжував виконувати завдання не лише як медик, але й як провідник, допомагаючи змінювати особовий склад на передових позиціях.
5 жовтня 2024 року, під час виконання бойового завдання, Дмитро потрапив під атаку російських FPV-дронів та отримав численні осколкові поранення правої руки, ребер та легень, а також контузію і розрив барабанної перетинки в правому вусі. Попри поранення, він зміг вивести свою групу з 15 осіб у безпечну зону. Їм вдалося дістатися безпечної зони лише через 14 годин виснажливого шляху.
Після евакуації Дмитра доставили до лікарні, але врятувати його руку, на жаль, не вдалося. Попри тяжкий стан, Дмитро залишався мужнім і не втрачав бойового духу. Пізніше був переведений до шпиталю в Києві для подальшого лікування та реабілітації.
Попри стійкість та мужність, у ніч із 24 на 25 жовтня 2024 року його серце не витримало раптових ускладнень, і він відійшов у вічність.
Дмитро був оптимістом та життєрадісною людиною, завжди любив жартувати і сміятися, що підбадьорювало всіх навколо. Йому було лише 25 років. У нього ще не було власної сім'ї, але він вважав своєю родиною кожного побратима і завжди залишався вірним товаришем.
Дмитро Рагузов залишив незабутній слід у серцях усіх, хто його знав. Він віддав своє життя за мирне майбутнє України, його подвиг та самопожертва назавжди залишаться в нашій пам’яті.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ!
